СКАЗ
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу, що міститься в слині кожної тварини. Характеризується стрімким ушкодженням центральної нервової системи і супроводжується судомами, спазмами глоткової і дихальної мускулатури.
Сказом найчастіше хворіють дикі тварини - вовки, лисиці, кажани. Від них при укусі, через слину заражаються домашні тварини. Серед людей захворювання на сказ поширюють зазвичай коти та собаки. Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту або здобуття їжі.
Шляхи передачі сказу:
- укус інфікованої тварини;
- контакт слини з відкритими ранами або слизовими оболонками;
- подряпини та мікроушкодження шкіри. Дуже небезпечні подряпини, нанесені кігтями, тварини часто лижуть лапи, тому на пазурах залишається певна кількість збудника інфекції, яка достатня для зараження.
Симптоми сказу у людей
У людини інкубаційний період, як правило, триває 1–3 місяці, протягом якого вірус з місця проникнення в організм просувається до головного мозку і викликає його запалення. У деяких випадках цей період може варіюватися від 1 тижня до 1 року.
Початкові симптоми сказу — підвищення температури, нудота, блювота, головний біль, загальна слабкість, біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження.
Є дві форми цього захворювання:
активна - характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря);
паралітична - триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини.
Ознаки сказу у тварин дуже різноманітні та залежать від стадії захворювання:
Початкова стадія. Проявляються загальні ознаки нездужання або зміни в поведінці. Симптоми можуть включати: недостатній або відсутній апетит, лихоманку, зміну поведінки, подразнення від покусування на місці укусу;
Активна стадія. Ознаки стають більш вираженими, можна спостерігати такі симптоми: агресивність, втрата координації, поява великої кількості слини або піни з рота, що пов’язані з паралічем глотки та нездатністю собаки ковтати, незвичайний страх води або світла;
Паралітична стадія. Симптоми стають максимально більш вираженими та смертельними. Тварина може мати: параліч, виснаження, втрату свідомості та смерть.
Для профілактики сказу необхідно:
- регулярно вакцинувати свійських тварин;
- уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами;
- проявляти насторогу у разі незвичної поведінки тварини або без причини агресивної поведінки будь-якої домашньої тварини і повідомляти про це Держпродспоживслужбу.
Перша домедична допомога після укусу:
- якщо вас укусила тварина негайно зверніться до лікаря!
- ретельно промийте рану протягом щонайменше 15 хв мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Сказу можна уникнути, якщо після укусу людина отримає необхідну медичну допомогу. Курс антирабічних щеплень призначають у разі ймовірного або наявного інфікування людини, після визначення приналежності випадків укусів до певних категорій контакту згідно з рекомендаціями ВООЗ. Самовільно припиняти лікування чи порушувати режим поведінки під час нього неприпустимо!
Пам’ятайте, якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
З приводу щеплень тварин звертайтесь за номером: 0953609483 Стахов Олександр
