АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ проєкту регуляторного акта – рішення сільської ради «Про затвердження Правил благоустрою населених пунктів Новоборисівської сільської територіальної громади»

Дата: 15.05.2026 09:50

Кількість переглядів: 188

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проєкту регуляторного акта – рішення сільської ради «Про затвердження Правил благоустрою населених пунктів Новоборисівської сільської територіальної громади»

Цей аналіз регуляторного впливу розроблений відповідно до вимог Закону України від 11.09.2003 року № 1160 - ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» (зі змінами) та постанови Кабінету Міністрів України  від 11.03.2004 № 308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта»

I. Визначення проблеми

1. Визначення проблеми

Проблема: Існуючі Правила благоустрою, затверджені у 2020 році, частково втратили актуальність та не враховують сучасні вимоги законодавства і потреби громади. Це призводить до нечіткого регулювання питань утримання територій, поводження з відходами, озеленення та благоустрою громадських місць.

Причини виникнення проблеми:

• Зміни у законодавстві після 2020 року.
• Зростання потреб громади у сфері благоустрою та санітарного утримання територій.
• Недостатня деталізація чинних правил.
• Відсутність сучасних стандартів щодо сортування відходів, облаштування громадських просторів, утримання зелених зон.

Оцінка важливості проблеми:

• За даними виконавчого комітету, щороку надходить понад 50 звернень мешканців щодо неналежного утримання територій.
• У 2025 році зафіксовано 12 випадків стихійних сміттєзвалищ у межах громади.
• Відсутність оновлених правил ускладнює притягнення порушників до відповідальності.
•  

Основні групи, на які проблема справляє вплив:

Чому проблема не може бути розв’язана ринковими механізмами: Благоустрій територій є сферою публічного інтересу, що не може бути забезпечено лише діями приватних осіб чи підприємств. Необхідне встановлення єдиних правил і механізмів контролю.

Чому проблема не може бути розв’язана чинними регуляторними актами: Правила благоустрою 2020 року не враховують сучасних вимог законодавства та нових потреб громади, тому їх застосування не забезпечує належного рівня регулювання.

II. Цілі державного регулювання

Цілі державного регулювання безпосередньо пов’язані з розв’язанням визначеної проблеми та полягають у:

• Приведенні чинних Правил благоустрою у відповідність до законодавства України та сучасних потреб громади.
• Встановленні єдиних вимог для громадян, суб’єктів господарювання та комунальних служб щодо утримання територій, поводження з відходами, озеленення та благоустрою громадських місць.
• Забезпеченні належного санітарного стану населених пунктів та підвищенні рівня комфортності проживання мешканців.
• Формуванні культури відповідального ставлення до довкілля та громадських просторів.
• Підвищенні ефективності роботи комунальних служб шляхом чіткого визначення їхніх обов’язків і механізмів контролю.
• Залученні додаткових ресурсів та інвестицій для розвитку інфраструктури громади.

III. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

1. Визначення альтернативних способів

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

IV. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Рейтинг результативності (чотирибальна система)

Рейтинг результативності — вигоди та витрати

Рейтинг та аргументи

Проведений аналіз показав, що:

• Альтернатива 1 (залишення чинних правил без змін) не забезпечує вирішення проблеми та зберігає ризики хаотичного благоустрою.
• Альтернатива 2 (часткове оновлення) має обмежений ефект, оскільки не усуває системних недоліків і не забезпечує комплексного регулювання.
• Альтернатива 3 (прийняття нової редакції Правил благоустрою) є оптимальною, адже вона:
  • забезпечує відповідність законодавству;
  • створює чіткі та зрозумілі вимоги для громадян і суб’єктів господарювання;
  • підвищує ефективність роботи комунальних служб;
  • сприяє покращенню санітарного стану та якості життя мешканців;
  • формує позитивний імідж громади та залучає інвестиції.

       Таким чином, найбільш доцільним способом досягнення цілей державного регулювання є повне оновлення Правил благоустрою населених пунктів громади.

V. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Механізми які забезпечать розв’язання визначеної проблеми:

• Затвердження нової редакції Правил благоустрою рішенням сільської ради.
• Встановлення чітких вимог для громадян, суб’єктів господарювання та комунальних служб щодо утримання територій, поводження з відходами, озеленення та благоустрою громадських місць.
• Запровадження механізмів контролю за дотриманням правил через адміністративні комісії, старост та виконавчий комітет.
• Визначення відповідальності за порушення правил благоустрою, включаючи адміністративні стягнення.
• Залучення комунальних підприємств для виконання робіт з прибирання, озеленення та утримання територій.

Заходи які забезпечать розв’язання визначеної проблеми:

• Проведення інформаційної кампанії серед мешканців та суб’єктів господарювання щодо нових вимог.
• Організація навчання для комунальних служб з метою ефективного виконання нових правил.
• Забезпечення моніторингу та звітності про стан благоустрою населених пунктів громади.
• Встановлення системи контролю та реагування на порушення правил благоустрою.
• Залучення зовнішніх ресурсів та інвестицій для розвитку інфраструктури та благоустрою територій.

VI. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги

1. Органи місцевого самоврядування

• Виконання вимог здійснюватиметься силами виконавчого комітету та комунальних служб.
• Основні витрати:
  • Інформаційна кампанія — орієнтовно 10 000 грн.
  • Навчання персоналу — близько 5 000 грн.
  • Моніторинг та контроль — орієнтовно 8 000 грн/рік.
• Загальні витрати органів місцевого самоврядування: близько 23 000 грн/рік.

2. Суб’єкти господарювання (мікропідприємства)

• На території громади діє 23 мікропідприємства.
• Основні витрати:
  • утримання прилеглих територій — орієнтовно 1 000 грн/рік на одне підприємство;
  • сортування та вивезення відходів — орієнтовно 3 000–5 000 грн/рік на одне підприємство.
• Сумарні витрати:
  • 23 × (1 000 + 3 000–5 000) = 92 000–138 000 грн/рік.

3. Громадяни

• Витрати громадян мінімальні й полягають у дотриманні правил благоустрою (прибирання прилеглих територій, участь у суботниках).
• Фінансове навантаження відсутнє або незначне.

       Ресурси органів місцевого самоврядування та підприємств є достатніми для виконання вимог регуляторного акта. Основні витрати припадають на утримання територій та вивезення відходів, але вони компенсуються вигодами у вигляді покращення санітарного стану, підвищення якості життя мешканців та формування позитивного іміджу громади.

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

Запропонований строк дії регуляторного акта — безстроково (до моменту внесення змін у законодавство або виникнення нових потреб громади).

Аргументи:

• Стабільність регулювання: Правила благоустрою мають діяти постійно, забезпечуючи єдиний підхід до утримання територій.
• Гнучкість у внесенні змін: у разі змін законодавства або нових потреб громади можливе внесення змін до акта рішенням ради.
• Достатність строку: безстроковий характер дії забезпечує досягнення цілей державного регулювання та усунення проблеми у довгостроковій перспективі.
• Відповідність практиці: аналогічні акти у сфері благоустрою приймаються на невизначений строк і діють до моменту їх оновлення.

Таким чином, строк дії акта визначається як безстроковий, що дозволяє забезпечити сталість регулювання та можливість оперативного внесення змін у разі потреби.

VIII. Визначення показників результативності дії регуляторного акта

Для оцінки результативності дії регуляторного акта пропонується встановити такі кількісні показники, що підлягають контролю та відстеженню:

1. Кількість ліквідованих стихійних сміттєзвалищ
   • Прогноз: щорічне зменшення кількості стихійних сміттєзвалищ на території громади на 70–80%.
   • Базове значення (2025 р.): 8 випадків.
   • Очікуване значення (2027 р.): не більше 2 випадків.
2. Кількість проведених заходів з благоустрою
   • Прогноз: щорічне проведення не менше 15 організованих заходів (суботники, озеленення, облаштування громадських просторів).
   • Базове значення (2025 р.): 6 заходи.
   • Очікуване значення (2027 р.): 17–20 заходів.
3. Рівень задоволеності мешканців станом благоустрою (за результатами опитувань)
   • Прогноз: зростання рівня задоволеності з 45% (2025 р.) до 75% (2027 р.).
4. Кількість протоколів про адміністративні правопорушення
   • Прогноз: зменшення кількості протоколів на 30% протягом двох років завдяки превентивним заходам та інформаційній роботі.
   • Базове значення (2025 р.): 10 протоколів.
   • Очікуване значення (2027 р.): не більше 4 протоколів.
   •  

IX. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта

1. Строки проведення відстеження:

• Базове відстеження: через 6 місяців після набрання чинності регуляторним актом (наприклад, 1 січня 2027 року).
• Повторне відстеження: через 2 роки після набрання чинності (наприклад, 1 липня 2028 року).
• Подальше періодичне відстеження — кожні 3 роки або у разі внесення змін до законодавства.

2. Метод проведення відстеження:

• Статистичний метод — аналіз кількісних показників (кількість ліквідованих сміттєзвалищ, кількість заходів з благоустрою, кількість протоколів про порушення).
• Соціологічний метод — опитування мешканців громади щодо рівня задоволеності станом благоустрою.

3. Вид даних:

• Статистичні дані — звіти комунальних служб, адміністративної комісії, виконавчого комітету.
• Опитування громадян — анкетування мешканців громади (онлайн та офлайн).
• Наукові дослідження — у разі потреби залучення профільних установ для оцінки екологічного стану територій.

4. Цільові групи:

• Мешканці громади — для оцінки рівня задоволеності благоустроєм.
• Суб’єкти господарювання (23 мікропідприємства) — для оцінки впливу нових правил на їхню діяльність.
• Комунальні служби — для надання статистичних даних щодо виконання вимог.
• Наукові установи — у разі потреби для проведення екологічних досліджень.

Таким чином, відстеження результативності буде здійснюватися комплексно — через статистичні показники, соціологічні опитування та, за потреби, наукові дослідження. Це дозволить об’єктивно оцінити ефективність дії регуляторного акта та своєчасно вносити корективи.

Сільський голова                                                                                        Інна ТОПОВА

« повернутися